На главную Об авторе Статьи Книги Учебники Учебники Партнеры Издателям Презентации Почта

Алгебра. 7 клас. Формуємо і перевіряємо предметні компетентності.

Вправи. Самостійні роботи. Тематичні контрольні роботи. Завдання для експрес-контролю.

 

Схвалено  для використання у загальноосвітніх навчальних закладах комісією з математики Науково-методичної ради з питань освіти Міністерством освіти і науки України

        (Лист ІМЗО від 19.02.2020 № 22.1/12-Г-132)

 

Купить книгу, воспользовавшись услугой «КНИГА—ПОЧТОЙ».

 

Фрагмент для ознайомлення (~0,8 Mb, pdf)

Попередня книга            Наступна книга

 

Передмова

Посібник містить дидактичні матеріали з курсу алгебри 7-го класу відповідно до оновленої  програми 2017 року: 894 вправи, 12 рівневих самостійних робіт, кожну з яких подано у 6 варіантах (три рівні по два рівноцінніх варіанти); 6 тематичних контрольних робіт, кожну з яких подано у двох рівноцінних варіантах і 5 наборів завдань для проведення рівневого експрес-контролю знань (кожен у двох варіантах).

  Назви розділів і пунктів посібника відповідають назвам тем програми, тому посібник легко адаптується до чинних в Україні підручників. Для зручності користування посібником у назві кожної самостійної роботи, тематичної контрольної роботи чи завдання для експрес-контролю знань відбито їх тематику. В кінці посібника наведено відповіді та вказівки до більшості вправ. До самостійних, тематичних контрольних робот і завдань для експрес-контролю знань відповіді відсутні. Тому вчитель, придбавши посібник на весь клас (або один примірник на парту), може використовувати його під час будь-якого уроку (закріплення нових знань, перевірки знань, експрес-контролю знань тощо).

Нижче розглянемо деякі особливості посібника та роботи з ним.

1. Вправи. Посібник містить вправи для класних і домашніх робіт. Номери вправ, рекомендованих для домашнього виконання, оформлено на темному тлі.  Задачі, позначені кружечком (°), відповідають початковому або середньому рівню навчальних досягнень; задачі без цієї позначки — достатньому або високому рівню навчальних досягнень. Достатня кількість вправ дасть змогу вчителю використовувати посібник практично на кожному уроці та задавати по ньому домашні завдання.

2. Самостійні роботи. У посібнику подано добірку рівневих самостійних робіт. Вони позначені буквою С з відповідним номером. Після номера вказано одну з літер А, Б або В (наприклад, С-2Б) відповідно рівню цієї роботи:

А - самостійна робота, що відповідає початковому та середньому рівням навчальних досягнень;

Б - самостійна робота, що відповідає достатньому рівню навчальних досягнень;

В - самостійна робота, що відповідає високому рівню навчальних досягнень.

Для кожного рівня подано два рівноцінні варіанти. Кожна самостійна робота містить 3 завдання і розрахована на 15 — 30 хв. (залежно від теми). Самостійні роботи мають, як правило, навчальний характер і не призначені для оцінювання знань учнів. Якщо вчитель захоче оцінити роботу, то кожне завдання рівня А автор пропонує оцінювати в 2 бали, рівня
Б — в 3 бали, рівня В — в 4 бали. Таким чином, максимальна оцінка за роботу рівня А — 6 балів, рівня Б — 9 балів, рівня В — 12 балів. Під час оцінювання кожного завдання вчитель може застосовувати систему, що подана нижче (для оцінювання тематичної контрольної роботи). Рівень самостійної роботи, що виконує учень, як правило, визначає вчитель.

3. Тематичні контрольні роботи (надалі — ТКР). Кожна ТКР містить як завдання, що відповідають початковому та середньому рівням навчальних досягнень (вони позначені кружечками), так і завдання, що відповідають достатньому та високому рівням навчальних досягнень. Всі завдання оцінено в балах таким чином, що максимально оцінка за ТКР дорівнює 12 балам. Кожна ТКР розрахована на один урок (45 хв). Звичайно, вчитель може збільшити або зменшити як кількість ТКР, так і кількість завдань у кожній ТКР, змінивши при цьому оцінювання в балах таким чином, щоб сума балів дорівнювала 12.

Автор пропонує на першому етапі вести оцінювання кожного завдання в звичній для вчителя математики системі «плюс-мінус»:

« + » (плюс) — учень повністю розв’язав вправу;

«±» (плюс-мінус) — хід розв’язування вправи правильний, але допущено помилки логічного або обчислювального характеру, які привели до неправильної відповіді;

«» (мінус-плюс) — завдання не закінчено, але учень суттєво наблизився до повного розв’язання, виконавши, не менше його половини;

«–» (мінус) — учень почав розв’язувати вірно (наприклад, зробив малюнок, записав фрагмент розв’язання), але виконав завдання менше ніж на половину;

«0» (нуль) — учень не починав завдання або почав невірно.

На другому етапі вчитель переводить оцінку з термінології «плюс-мінус» в бали. Пропонується наступна шкала.

 

Максимальний бал за

завдання

Оцінки в системі “плюс-мінус”.

Переведення в бали

+

±

±

1

1

0,5

0,5

0

2

2

1,5

1

0,5

3

3

2–2,5

1–1,5

0,5

4

4

3

2

1

Природним є те, що оцінкою роботи є сума балів, отримана учнем за виконання кожного завдання окремо. Якщо сумою є не ціле число (а саме — це число має п’ять десятих), то кори­с­тує­мося звичним правилом округлювання (наприклад, 9,510).

4. Завдання для експрес-контролю ( надалі — ЕК). Якщо учень пропустив урок, на якому проводилася ТКР, йому можна запропонувати рівневі завдання для ЕК. Автор пропонує вчителю спочатку визначити середню поточну оцінку учня, яка враховує відповіді біля дошки, ведення зошита тощо; а потім запропонувати учневі завдання ЕК на один рівень вищій за рівень середньої поточної оцінки. Кожен з рівнів, що відповідає рівням навчальних досягнень (середньому, достатньому та високому), містить завдання, сума балів яких дорівнює 3. Кожне завдання вчитель оцінює у системі "плюс-мінус", а потім переводиться у бали (див. табл. вище).

Якщо під час ЕК учень бездоганно виконав завдання на середній чи достатній рівень, то вчитель може запропонувати йому завдання більш високого рівня.

Сума середньої поточної оцінки та балів, набраних під час ЕК, може враховуватися вчителем при виставленні оцінки за тему, як оцінка, отримана іншими учнями під час ТКР або якимось іншим чином на розсуд вчителя.