Математика. 5 клас. Книжка для вчителя

Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах комісією з математики Науково-методичної ради з питань освіти Міністерством освіти і науки України (Лист ІІТЗО від 01.07.2013 р. №14.1/12-Г-243)

Фрагмент для ознайомлення (~0,2 Mb, pdf)

Попередня книга Наступна книга

Запропонований посібник містить розробки уроків з математики відповідно до підручника «Математика. 5 клас» (автор О.С. Істер, видавництво «Генеза», 2013 рік). Проте автори сподіваються, що посібник стане у нагоді і вчителям, які викладають за іншими підручниками, та турботливим батькам, які прагнуть допомогти своїм дітям в оволодінні шкільним курсом математики.

Метою посібника є практична допомога вчителю у доборі додаткового дидактичного матеріалу та побудові такого уроку, який би відповідав сучасним вимогам. У посібнику для кожного уроку запропоновано одну з його можливих структур, що дозволить досить ефективно розподілити урочний час для різних видів навчальної діяльності, найбільш повно реалізувати можливості змісту підручника, досягти високої якості математичних знань учнів.

До кожної з тем курсу математики 5 класу сформульовано мету її вивчення та державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, запропоновано орієнтовний розподіл навчального часу та орієнтовне поурочне планування відповідно до програми з математики за новим Державним стандартом. Програму розраховано на 140 академічних годин, тому посібник включає розробки 140 уроків (1 урок =1 академічна година). Для кожного уроку виокремлено основні структурні елементи та визначено дидактичну мету. Кожен урок орієнтовано на раціональне поєднання різних видів навчальної діяльності учнів.

У посібнику за рахунок годин на повторення навчального матеріалу за 5 клас передбачено ситуацію, коли річне навчальне навантаження може виявитися трохи меншим від 140 годин, найчастіше на 2–3 год. Для такого випадку три уроки (№ 131, 136, 140) виділено як резервні, що дозволить вчителю за необхідності виключити їх з календарного і поурочного планування.

Зупинимося детальніше на окремих структурних елементах уроку. Перевірку домашнього завдання бажано проводити на кожному уроці, особливо ретельно одразу після вивчення нової теми з метою з’ясування, наскільки добре учні засвоїли новий матеріал. Перед такою перевіркою або у разі, якщо таку перевірку планом уроку не передбачено, вчитель обов’язково з’ясовує в учнів, чи були у них проблеми при виконанні домашньої роботи, та вказує шляхи вирішення проблем.

Перевірку якості та систематичності виконання учнями домашніх завдань можна проводити у різний спосіб. Наприклад, під час планових перевірок зошитів, періодичність яких складає 1 раз на тиждень, або під час уроку, як правило на його початку. Цей етап уроку має тривати не більше 5–10 хвилин. При перевірці домашнього завдання під час уроку можна викликати до дошки одночасно кількох учнів для відтворення усіх етапів розв’язання завдань, які вимагають детального аналізу. Якщо такий аналіз не є обов’язковим, відповіді до домашніх вправ можна заслухати від учнів з місць. Поки учні записують розв’язання на дошці, з іншими учнями можна провести усний рахунок, опитування з теорії, перевірити відповіді до інших завдань тощо. Якщо вправи нескладні, не вимагають детального аналізу, а відповіді до них є в кінці підручника, такі вправи можна не перевіряти на уроці, а переглянути лише під час планової перевірки зошитів. Учнів, які систематично якісно виконують домашні завдання, треба обов’язково відзначати та заохочувати.

Після тематичного оцінювання (завершення вивчення розділу) необхідно оцінити ведення зошита та виставити оцінки за цей вид роботи в журнал. Оцінка за ведення зошита повинна виставлятися у журнал не рідше, ніж раз на місяць.

З огляду на вікові особливості п’ятикласників та враховуючи необхідність формування їх обчислювальних навичок, бажано на початку кожного уроку приділити увагу усному рахунку, вправам для усного розв’язання або фронтальному опитуванню, що допоможе учням «включитися» в урок, сприятиме їх пізнавальній активності та мотивації до навчання. Виконуючи усні вправи, учні набувають не тільки міцних обчислювальних навичок, а й, насамперед, закріплюють теоретичні знання, тренують увагу і пам’ять, підвищують власну логічну і загальну математичну культуру. Оцінка за виконання усної вправи, активну участь у фронтальному опитуванні може бути складовою загальної оцінки за роботу на уроці

Іншою важливою структурною складовою уроку є актуалізація опорних знань та способів діяльності. Цей етап уроку допоможе учням пригадати раніше вивчений матеріал, на основі якого засвоюватимуться нові знання, формуватимуться вміння, навички та способи дій, сприятиме психологічному налаштуванню учнів на роботу. Актуалізацію знань та способів діяльності можна реалізувати через фронтальне опитування, математичні диктанти, усні вправи тощо.

Тему кожного уроку вчитель повідомляє та записує на дошці на початку заняття або при переході до роботи над новим матеріалом. При цьому важливо її чітко сформулювати, визначити завдання уроку й основні питання, які учні мають засвоїти на цьому уроці. Повідомлення теми, мети і завдань уроку сприяє підвищенню організаційної чіткості і цілеспрямованості уроку.

На етапі засвоєння нових знань та формування вмінь і навичок увагу слід приділити не тільки поясненням вчителя, а й роботі з підручником. Учні мають не тільки знайомитися з текстом підручника, а й усвідомлювати зміст прочитаного, орієнтуючись в тому числі і на контрольні запитання в кінці параграфа. Вчитель має раціонально поєднувати на уроці традиційні методи навчання з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Використання мультимедійних засобів навчання, електронних засобів навчального призначення (ЕЗПН) допоможе інтенсифікувати процес навчання, створити ігрові ситуації, забезпечити зворотний зв’язок, урізноманітнити форми подання інформації і типи навчальних завдань, сприятиме унаочненню навчального матеріалу.

Підсумок уроку є невід’ємною складовою сучасного уроку. Вчитель має повідомити учням, чи задоволений їхньою роботою, чи впоралися вони із запланованими завданнями, чи досягнуто мету уроку. Слід звернути увагу учнів на те, що вони добре засвоїли, а над чим ще необхідно попрацювати, відзначити учнів, які добре працювали на уроці, оголосити оцінки за урок. Цей етап уроку має тривати не більше 3–5 хвилин. Завершується він повідомленням домашнього завдання, яке обов’язково записується на дошці.

У розробках уроків враховано диференціацію вимог до учнів. Вправи початкового та середнього рівнів створюють основу для навантаження слабких учнів, забезпечують їх посильною роботою і формують позитивне ставлення до навчання математики. Для учнів, які виявляють інтерес до математики, можна пропонувати вправи достатнього та високого рівнів, індивідуальні завдання, завдання підвищеної складності. У пропонованих розробках уроків перелік вправ, рекомендованих для розв’язування на уроці та для домашніх завдань, доповнено рубрикою «Додатково» на випадок, якщо виникне необхідність довантажити учнів, які завчасно справилися із запланованими на урок завданнями. Запропоновані домашні завдання за змістом і обсягом є посильними для всіх учнів і відповідають встановленим нормам часу на їх виконання.

Ефективність процесу підвищення якості знань, умінь і навичок учнів значною мірою залежить від того, наскільки систематично і повно вчитель з’ясовує рівень засвоєння учнями навчального матеріалу. Для цього в посібнику пропонуються тексти математичних диктантів та повторювальнодіагностичних самостійних робіт, виконання яких сприятиме плануванню заходів з корекції знань.

Математичний диктант не займає багато часу на уроці, але часто є дуже показовим, оскільки допомагає виявити рівень оволодіння теоретичними знаннями, усним рахунком та опорними вміннями і навичками. Виконання математичних диктантів розвиває уважність, сприйняття на слух, уяву та вміння коротко висловлювати власну думку. Перевірку математичних диктантів може здійснювати вчитель, а можуть і самі учні за відповідями, спроектованими на екран або записаними на звороті дошки. Самоперевірка або взаємоперевірка (учні, що сидять за однією або сусідніми партами, перевіряють роботи один одного) сприятимуть вихованню відповідальності та самоаналізу.

Повторювально-діагностична самостійна робота може проводитися як з метою контролю рівня засвоєння знань, так і з метою їх корекції. Оцінювати таку роботу чи ні, вирішує вчитель залежно від мети її проведення. Перевірка таких робіт подібна до перевірки математичних диктантів, але вчитель обов’язково має з’ясувати, яка частина класу припустилася тих чи інших помилок. І у разі, якщо помилки виявилися типовими, вжити заходів до корекції знань.

Основна перевірка рівня навчальних досягнень проводиться за результатами виконання самостійних та тематичних контрольних робіт. Самостійні та тематичні контрольні роботи, які заплановано у розробках уроків посібника, орієнтовано на зошит з друкованою основою «Математика. 5 клас. Зошит для самостійних та тематичних контрольних робіт» (автор О.С. Істер, видавництво «Генеза», 2013 рік). Відповіді до цих робіт містяться у відповідних уроках посібника. Після перевірки кожної письмової (самостійної або контрольної) роботи з учнями необхідно провести детальний аналіз її результатів. Учитель має поінформувати учнів, яких саме помилок і у яких завданнях вони припустилися, продемонструвати правильне розв’язання цих завдань та вказати шляхи корегування знань. Вчитель може застосовувати і інші форми аналізу письмових робіт.

Міністерство освіти і науки України у листі № 1/9–368 від 24.05.2013 р. «Про організацію навчальновиховного процесу у 5х класах загальноосвітніх навчальних закладів і вивчення базових дисциплін в основній школі» рекомендує у перші два місяці навчання давати словесну характеристику знань, умінь і навичок учнів без виставлення оцінок. У такому випадку вчитель може виставляти до журналу лише позитивні оцінки та за згодою учня.

Запропоновані плани уроків мають орієнтовний характер, тому вчитель може вносити необхідні корективи у хід і зміст уроку, враховуючи рівень навчальних досягнень учнів та їх психологічної готовності до навчання, відбирати з пропонованого те, що вважатиме необхідним і корисним, або доповнювати новими вправами, яких у підручнику чимало.

Для зручності користування посібником у планах уроків після їх основних структурних елементів передбачено місце для нотаток, якщо у вчителя виникне необхідність внесення змін та доповнень у хід уроку або відповідей до задач і вправ.

Автори сподіваються, що цей посібник надасть істотну допомогу вчителю в його нелегкій праці.